Скільки потрібно сесій КПТ і чи обов’язково дотримуватися протоколу?
Коли людина звертається до психолога, у неї часто виникають цілком зрозумілі запитання: скільки потрібно сесій, щоб стало легше? Чи можна заздалегідь визначити тривалість психологічної допомоги? І чи обов’язково під час роботи з психологом дотримуватися певного протоколу?
Однозначної відповіді на ці запитання немає. Тривалість роботи залежить від запиту людини, характеру труднощів, життєвих обставин, поставлених цілей і того, як відбуваються зміни в процесі роботи.
У цій статті розглянемо, як проходить когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), скільки зустрічей може знадобитися та як структурований підхід поєднується з індивідуальними потребами людини.
Що таке КПТ і чому її вважають структурованим підходом?
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — це психотерапевтичний підхід, який допомагає зрозуміти взаємозв’язок між думками, емоціями, поведінкою та життєвими обставинами.
Наприклад, людина може постійно хвилюватися через можливі помилки на роботі. Вона думає, що будь-яка помилка матиме серйозні наслідки, відчуває тривогу, багаторазово перевіряє виконані завдання або відкладає складні справи. Такі дії можуть тимчасово зменшувати тривогу, але водночас підтримувати проблему.
У КПТ людина вчиться помічати подібні закономірності, досліджувати власні переконання, краще розуміти свої емоції та поступово випробовувати інші способи поведінки.
КПТ часто називають структурованим підходом, оскільки робота зазвичай передбачає визначення цілей, спільне обговорення труднощів, використання відповідних методів і періодичне оцінювання змін. Для певних проблем існують протоколи, розроблені на основі наукових досліджень.
Однак структурованість не означає, що кожна зустріч має проходити за незмінним сценарієм або що всі клієнти повинні отримати однакову кількість консультацій.
Чи можна адаптувати КПТ до потреб конкретної людини?
Так. КПТ передбачає співпрацю психолога та клієнта, а цілі й методи роботи добирають з урахуванням конкретної ситуації.
Люди можуть звертатися з подібними скаргами, але причини та обставини їхніх труднощів можуть суттєво відрізнятися. Наприклад, за тривогою можуть стояти страх помилитися, болісний попередній досвід, постійне перевантаження або складна життєва ситуація.
Тому важливо не лише визначити, які симптоми турбують людину, а й зрозуміти, що відбувається в її житті та що підтримує проблему.
Під час роботи можуть використовуватися різні методи: дослідження автоматичних думок і переконань, поведінкові експерименти, поступове подолання уникання, розвиток навичок емоційної саморегуляції та інші інструменти. Вибір залежить від запиту, цілей і потреб клієнта.
Для мене важливо, щоб КПТ не перетворювалася на механічне застосування технік. Я пройшла річний курс із когнітивно-поведінкової терапії, вивчала інтерперсональну терапію (IPT), самостійно та в групі вивчала терапію прийняття та відповідальності (ACT). Також я проводила індивідуальні зустрічі за програмою «Важливі навички в періоди стресу», перекладала супервізії зі схематерапії та травматерапії, а зараз регулярно перекладаю групу підтримки з психодрами і є учасником даної групи. У 2026 році я вступила до МІГПу (Міжнародний інститут глибинної психології), щоб навчатися психоаналізу.
Здобутий досвід розширює моє розуміння психологічних труднощів і допомагає уважніше ставитися до індивідуальних потреб людини. Основою моєї роботи залишається КПТ, а вибір конкретних методів залежить від запиту клієнта та моєї професійної підготовки.
Скільки сесій КПТ потрібно для досягнення результату?
Кількість зустрічей залежить від багатьох чинників. Важливо враховувати характер і тривалість труднощів, їхній вплив на повсякденне життя, наявність супутніх проблем, життєві обставини та цілі, яких людина прагне досягти.
У деяких випадках робота може бути відносно короткостроковою та зосередженою на конкретній проблемі. В інших ситуаціях людині потрібно більше часу, щоб зрозуміти власні реакції, змінити звичні способи поведінки та закріпити нові навички.
Наприклад, у роботі з депресивними станами кількість зустрічей залежить від вираженості симптомів, потреб людини, обставин її життя та перебігу лікування. Для деяких випадків КПТ передбачає обмежений у часі курс, але це не означає, що однакова кількість сесій буде достатньою для всіх.
Тому я не обіцяю, що конкретної кількості зустрічей буде достатньо для досягнення бажаного результату. Натомість вважаю важливим обговорювати цілі роботи, відстежувати зміни та періодично оцінювати, чи відповідає обраний підхід потребам клієнта.
Чи можна під час КПТ досліджувати глибинні причини труднощів?
Звертаючись до психолога, людина не завжди точно знає, що саме їй потрібно. Спочатку запит може стосуватися тривоги, труднощів у стосунках, пригніченого настрою або проблем із прийняттям рішень. У процесі роботи можуть виникати й інші запитання.
Наприклад, людина хоче навчитися відстоювати власні межі, але помічає, що щоразу відчуває провину, коли відмовляє іншим. Або прагне менше хвилюватися через помилки, проте поступово усвідомлює, наскільки сильно її самооцінка залежить від схвалення оточення.
У таких ситуаціях може бути важливо не лише знайти спосіб упоратися з актуальною проблемою, а й дослідити переконання, попередній досвід і повторювані закономірності, які впливають на теперішнє життя.
КПТ також дає змогу працювати з глибинними переконаннями та стійкими моделями реагування. Водночас обсяг і характер такого дослідження залежать від запиту людини та цілей роботи. Іноді для розв’язання конкретної проблеми не потрібно заглиблюватися в усі аспекти минулого, а іноді саме розуміння повторюваних закономірностей стає важливою частиною психологічної допомоги.
Для мене важливо не нав'язувати клієнту певний напрям дослідження, а разом з ним визначати, що зараз є актуальним і корисним.
Хто вирішує, коли завершувати роботу з психологом?
Психологічна допомога не повинна бути процесом, у якому людина зобов'язана пройти заздалегідь визначену кількість зустрічей незалежно від власних потреб.
На початку роботи ми можемо визначити цілі, яких клієнт прагне досягти. Надалі можна повертатися до них, обговорювати зміни та оцінювати, чи залишається потреба в подальших зустрічах.
Іноді людина відчуває, що її запит уже вирішено. Іноді помічає значні зміни, але хоче ще попрацювати над певними труднощами. А буває, що вирішує припинити зустрічі з інших причин. Клієнт має право ухвалити таке рішення й не зобов'язаний продовжувати роботу лише тому, що було заплановано певну кількість сесій.
Якщо людина готова обговорити своє рішення, ми можемо підсумувати зроблене, визначити, що вже вдалося змінити, і з'ясувати, чи залишилися питання, з якими їй потрібна допомога. Проте остаточне рішення про продовження або завершення роботи залишається за клієнтом.
Моя роль полягає в тому, щоб допомагати людині краще розуміти себе, знаходити способи впоратися з труднощами та приймати власні рішення, а не утримувати її в терапії довше, ніж вона вважає за потрібне.
Висновок
КПТ — це структурований психотерапевтичний підхід, який пропонує науково обґрунтовані методи роботи з психологічними труднощами. Проте структурованість не виключає індивідуального підходу.
Кількість зустрічей залежить від запиту, обставин життя, цілей і змін, які відбуваються в процесі роботи. Тому важливо не просто дотримуватися певного плану, а регулярно оцінювати, чи допомагає він конкретній людині.
У своїй роботі я прагну поєднувати структуру КПТ з уважним ставленням до індивідуального досвіду клієнта. Для мене важливо, щоб людина могла краще розуміти себе, брати участь у визначенні цілей і самостійно вирішувати, якої допомоги вона потребує.
Якщо ви шукаєте психолога для роботи з тривогою, пригніченим настроєм, наслідками складного (травматичного) досвіду або іншими життєвими труднощами, ви можете ознайомитися з інформацією про мої консультації та обрати формат роботи, який відповідає вашому запиту.